Вільний...потік...думок

Охохх, давно я не писала, майже рік пройшов.
Накидала тут дещо)
Натхнення прокинулось. Всього 3 години гралась. Тому нічого особливого.

Чогось захотілось свята, зимового свята)) І снігу хочеться, щоб замело на метр. І гарячого шоколаду хочеться з корицею і яблучного пирога.

Слухаю АBBA. Настрій поганий. Можна сказати, що зовсім паскудний, напевне на погоду, або ж і через те, що займаюсь "самобічіванієм".
Зробила невеличку замальвку... Але мені ці кольори не подобаються.
( тиць! )
Пішла сьогодні по магазинах, думала настрій підніметься. Навіть куплена кофтинка радості не принесла. Результат походу, промокла, ще більше розізлилась на цей світ!
Чорт!
Коли вже мій настрій покращиться! Дайте мені стимул!!!!!

давно тут не писала. навіть і не знаю чому. та і думок жодних не лізе в голову.
недавно бавилась з планшетом, дещо намалювалось. але насправді мені треба ще багато часу приділяти на вдосконалення своєї техніки, бо малюю я паршиво.

( ось це нещастя )

На превеликий жаль, часу у мене мало і рідко вдається сісти за планшет.

захистила диплом бакалавра. І забрала документи, не піду на п'ятий, не хочу. Той клятий інститут так мізки...заіпав, що вже просто не можу.
Всі 4 курси вчилась на 4,5, а за диплом поставили 3, бо я не заплатила їм. Не платила я їм з принципу, думала може совість є, ні - нема.Нас багато з курсу йде, лишаються лише ті, хто платив, а отже нінащо не здатні ідіоти. Хороша репутація інституту забезпечена)))
Все, я вільна, мов пташка. Тре лише роботу знайти, бажано за фахом...хоча це вже як вийде, може взагалі ще одну освіту отримати?
Вчора групою відмічали, точніше обмивали диплому. Від шампанського і досі нудить.

Подивилась на свою голову "Штольню" *від такого шокуючого шедевра почався нервовий тік*. Мій ржач в процесі перегляду будив мого кота кілька раз, а коли він прокидається, то хоче їсти, тому доводилось годувати, шоб не нявкав.
І ще подивилась Різдвяну серію Суперів, обожнюю!!! Дін...Сем...ех. + 10 серія Мунлайта...Макс...ех.
Все, пора з серіалами зав'язувати, а то я від них залежна стаю.
Завдяки Надійці, згадала, що у мене є Мельница і, що я давно її не слухала. Тому сьогодні тільки вона у мене у вінампі і сидить.
А на історії мистецтв сьогодні вивчали, що таке фентезі! Гиг.

Через ці екзамени ніколи і помалювати. Ще пережити один у неділю і з понеділка знову на навчання. Хочеться битись головою об стіну, та стіну шкода.
Ось вирішила відпочити і зробила невеличку замальовку.

Наша українська пошта мене вже давно вражати своєю некомпетентністю перестала, я вже до всього звикла...наче, але все одно після кожного походу Туди я починаю дико нервувати, матюкатись і пити жменями персенчик. Не знаю, чи у інших містах України таке ж, чи лише у нашому милому Кіровограді?
Пішла сьогодні о 12 годині на ту кляту пошту, а мені тьотя у віконечку помахала руцьою і сказала "Нє могу, у меня перерив". Яка до чорта перерва, як вона у них о 13 починається. Нє, ну ладно, це я ще стерпіла, ну подумаєш їсти захотілось дуже, або напружений графік. Але коли я приперлась до пошти о 14 30, то мене зустріло віконце з написом "Ми не работаем". Воно й видно, що ви не працюєте, при чому ніколи. Вчора теж туди ходила, але не встигла до закриття. Доведеться завтра.
А завтра мну складає курсак.

....точніше робити було багато чого, але просто не хотілось, тому я відкрила фотошоп і почала знущатись, набивати руку на планшеті. Мура якась вийшла.

Отже....




та

Щиро бажаю, щоб здійснилися всі найпалкіші бажання! Бажаю, щоб у Ваших душах ніколи не згасав вогонь надії, любові і добра! Щастя, миру й грошей!!!))))

Сьогодні нарешті побачилась з mysteryof. Просто нереально за нею скучила. Ось в такі моменти починаєш згадувати школу і ті безтурботні дні, коли ми бачились щодня.
Мені купили подарунки на Новий рік. Насильницьким методом, бо я довго відмовлялась. Але я вдячна дуже-дуже. Дякую!!!))) Сережки і одні і другі вже на мені, а няшний ловець снів вже висить над ліжком. Дякую.
Посиділи у Султані. Класний чай, приємне і довгоочікуване товариство і нямні солодощі, що може бути краще? Я починаю безмежно любити те кафе. У ньому можна розслабитись і на якусь мить забути свої проблеми.
Надь, свій подарунок чекай у четвер. )))

і ось, що з того вийшло

( ТицЬ тУт! )

Ходила на каток у суботу. Насправді класно було, трохи плечі й спина болять, але то того варто. Тепер думаємо групою у четвер піти.

Стільки років ніби пройшло. А на душі тяжко й досі. Я не люблю людей, але в мене на очі сльози навертаються, як згадаю, що люди тих років пережили. Цього не можна забувати, ніколи. Росіяни кажуть, що в них теж голодомор був. Що, теж штучний? Їх теж винищували насильницьким методом? Дітей теж розстрілювали за те, що ті в полі зернятка шукали? Може, у них і був голод, але не штучний. Це різні речі, і хай вони їх не плутають. А ще я націоналістка, і скільки б часу не пройшло, а я ніколи не пробачу Росії, і завжди їх ненавидітиму. Гади. Через політику сталінського режиму загинуло надто багато людей, а все через те, щоб повністю нас поработити...Цього пробачити не можна.
75 років...ніби і багато пройшло, а все ж...
Чому ж і досі так тяжко?

У мене вже друга свічка догорає на вікні...

Намагалась дві пари склеїти все те, що навирізала з пластика. Клей такий класний нам видали зі словами: "Економте, бо дорогий". Як побачила ту пляшечку, у мене око почало сіпатись. Мініатюрнішої ще не бачила. І за те щастя 20 грн.? Але клеє він відмінно. Мій проект по праву називатиметься "кривавим", бо мені вдалось приклеїти палець до пластика, а клей моментально схоплюється, тому віддирати довелось з боєм. На пластику залишилось трохи шкіри, а палець довелось заклеювати пластирем. Останнім часом мені щастить на скалічування себе. Пора припиняти, а то так і не залишиться вже, що калічити.
Завтра живопис. Намалювала 3 з 6 домашок, більше муза не дозволила. Ще й кураторська. На хрєна вона нам?
А ще завтра ми йдемо на ТВ-студію.

Професія дизайнера досить небезпечна у плані пошкодження власних верхніх кінцівок. Поки різала пластик на частини для майбутнього проекту не порізалась жодного разу, зате, коли взяла додому ті частини зачищати, то три мої пальці постраждало під час їх зустрічі з різаком. Тепер на них красуються пластирі. Крові було..! Кривавий проект! Ги!

Спочатку було звичайне отруєння. А так, як лікарі у нашій країні повні ідіоти...то виявилось, що у мене підозра на жовтуху. Дивно, бо за собою я жоднихсимптомів цієї хвороби не помічала. Три дні вони перевіряли аналізи. І виявилось, що я здорова як...хм, як бик. Але, чого ж тоді у мене температура, кашель і нежить? Мабуть у Вас прросто грип! Клас! Шик! Люблю лікарів, які самі не знають, що то за хвороба.
От, чого я ненавиджу лікарні і лікарів.
У мене звільнення до 8-го числа. Я цей тиждень відпочиваю. Це +, а от те, що пропустила стільки лекцій і конференцію з практики - це -.
Ну, лекції, я думаю можна і переписати, а практику захистити потім...у мене ж все таки поважна була причина, я думаю.
А коли в тебе температура, то такі ідеї виникають...прям ідеї так і пруть...навіть часу на їх втілення не вистачає.

Не встигла я видужати, як знову захворіла. Цього разу просто отруїлась. Давно у мене температури такої не було...38 і 8. Ще й на пари, дурепа, пішла. Як я висиділа ті три пари, я не знаю, з останньої мене відпустили, зжалились...напевне...
А як їхала у маршрутці додому окрема історія. І краще я її розповідати не буду. Зараз вже краще. Термометр показує 37 і 7. Я дороблюю цей звіт. Цікавий він у мене виходить, веселий.